Третій етап роботи.

Робота над проектом поглибила наші знання про життєвий і творчий шлях Лесі Українки,  дала змогу з'ясувати, яку роль відіграла у житті поетеси її невиліковна хвороба. Результатом нашої спільної роботи стало дослідження, у якому ми з'ясували, як тридцятилітня боротьба Лесі Українки із хворобою вплинула на її творчість.

Другий етап роботи.

     

Усе життя Лесі Українки було боротьбою з хворобою. Перші ознаки сухот з'явились у Лесі в 11-12 років — цією хворобою була уражена в неї рука. Наприкінці 80-х — на початку 90-х років хвороба ослабла, але в середині 90-х перекинулася на ногу. 1897 року дівчині роблять операцію в Берліні, але 1901 року, після того, як Леся Українка доглядала хворого С.Мержинського, вона захворіла на сухоти легень. Відтоді поетеса жила в санаторіях: в Карпатах, в Сан-Ремо, дві зими на Кавказі. Потім — Ялта, Кутаїсі, знову Берлін.

Терплячість, самостійність, витримка, справді залізна сила волі були потрібні Ларисі Косачівні в період 30-літньої війни з хворобою. «Щоб не плакать, я сміялась», — скаже вона в одному з віршів. А чи легко це було — тамувати нелюдський біль? Та вона не хотіла, щоб страждали через неї інші, тому, зціпивши зуби, мовчала.

Перший етап роботи.

Група учнів нашого класу, ознайомившись із проектом, над яким ми будемо працювати, отримала завдання з'ясувати, яку роль у житті поетеси Лесі Українки відіграла тридцятилітня хвороба. На першому етапі нами було сформульовано тематичні питання, над якими ми почали працювати.